Мене звати Аліса. Довгий час я мала багато відповідей на питання "Хто ти?": єврейка, дружина, помічниця рабина, волонтерка, господиня і багато інших. Але останнім часом один з них затулив всі інші: я з Маріуполя.
Виїжджаючи з Маріуполя, я дала собі обіцянку: якщо виживу, буду допомагати кожному, хто потребує. Тоді, сидячи в переповненій машині, я й не уявляла, як сильно зміниться моє життя. Повернувшись додому, я почала організовувати евакуацію, координацію маршрутів та допомогу тим, хто залишився у пастці.
Одного разу, коли з'явився зв'язок, мені подзвонив рабин. Я була в машині, оточеній російськими блокпостами, але не могла відмовити. Ми склали маршрути, зібрали адреси та почали вивозити людей. Це було важко, але ми змогли.
Зараз я живу у Вінниці та координую проекти допомоги. Я максимально використовую ресурси, які є у мене, щоб допомогти кожному, хто звертається до мене, незалежно від національності чи потреб. У мене завжди є чим допомогти.
Я волонтер. Я координатор. Я є і готова допомагати.